Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (15)Журнали та продовжувані видання (2)
Пошуковий запит: (<.>A=Жук М. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

      
1.

Жук М. В. 
Луки Роменсько-Полтавського геоботанічного округу: структура флористичного різноманіття та наукові засади охорони і збереження: автореферат дис. ... д.філософ : 091 / М. В. Жук. — Б.м., 2023 — укp.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Установлено видовий склад флори лук, яка нараховує 601 вид, 306 родів, 66 родин, 2 відділів. До десяти провідних родин за кількістю видів належать Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Brassicaceae, Cyperaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, які разом складають 410 видів (68,2%). До десяти провідних родин за кількістю родів у родинах належать Asteraceae, Poaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Apiaceae, Caryophyllaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, Scrophulariaceae, які разом складають 206 родів (66,9%). Серед родів за видовою насиченістю Carex L. – єдиний поліморфний рід (16 видів; 5,2%).Установлено біоморфологічну структуру флори лук. Домінуючими є трав’яні багаторічні рослини (391 вид; 65%), гемікриптофіти (361 вид; 60%), полікарпіки (438 видів; 72,9%), літньозелені (368 видів; 61,2%), напіврозеткові (301 вид; 50,1%), стрижневі (329 видів; 54,7%), кореневищні (246 видів; 40,9%) рослини.Аналіз екологічної структури флори лук свідчить, що переважають субмезофіти (174 види; 28,9%), гемігідроконтрастофіли (227 видів; 37,8%) та гемігідроконтрастофоби (226 видів; 37,6%), субацидофіли (275 видів; 45,8%), семіевтрофи (288 видів; 48%), гемікарбонатофоби (235 видів; 39,1%), гемінітрофіли (297 видів; 49,4%), субаерофіли (305 видів; 50,7%), субмезотерми (309 видів; 51,4%), субаридофіти (233 види; 38,8%), геміконтинентали (258 видів; 42,9%), субкріофіти (302 види; 50,2%), субгеліофіти (493 види; 82%).Досліджено географічні особливості флори лук, виявлено домінування бореально-меридіональної (156 видів; 26%) та температно-меридіональної (154 види; 25,6%), євразійської (282 види; 46,9%), індиферентної (263 види; 43,7%) груп.Установлено, що синантропна фракція флори лук нараховує 265 видів (44,1%). Апофітна фракція становить 162 види (61,1%). Геміапофітів виявлено 73 види або 45% від загальної кількості апофітів. Адвентивна фракція становить 103 види (38,9%), серед яких переважають археофіти (57 видів; 55,3%), ксенофіти (81 вид; 78,6%), епекофіти (66 видів; 64,1%).Установлено систематичну структуру синантропної фракції флори лук. Видовий склад репрезентований 265 видами, 167 родами, 40 родинами, 28 порядками, 3 класами та 2 відділами. Спектр провідних родин за кількістю видів представлений Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Boraginaceae, Polygonaceae, які разом складають 203 види (76,7%). Vicia L. є найбільш наповненим родом (7 видів; 2,6%).Аналіз біоморфологічної структури синантропної фракції флори засвідчив переважання трав’яних рослин (251 вид; 94,7%), гемікриптофітів (137 видів; 51,7%), монокарпіків (137 видів; 51,7%), напіврозеткових рослини (132 види; 49,8%), стрижневих (187 видів; 70,5%), рослин без видозмін підземних пагонів (114 видів; 43%) Найпоширенішим способом поширення плодів та діаспор є анемохорія (146 видів; 55%).Досліджено екологічні особливості синантропної флори. Серед едафічних факторів лідируючу позицію займають субмезофіти (95 видів; 35,9%), гемігідроконтрастофіли (120 видів; 45,3%), субацидофіли (135 видів; 50,9%), семіевтрофи (131 вид; 49,4%), акарбонатофіли (107 видів; 40,4%), гемінітрофіли (135 видів; 51%), субаерофіли (154 види; 58,1%). Серед кліматичних факторів переважають субмезотерми (148 видів; 55,8%), субаридофіти (97 видів; 36,6%), геміконтинентали (122 видами; 46%), субкріофіти (126 видів; 47,5%), субгеліофіти (229 видів; 86,4%).Аналіз адвентивної фракції флори лук за первинним ареалом показав, що найбільш наповненою видами є середземноморська група (24 види; 23,3%). Серед адвентивної фракції флори лук виявлено 26 видів високоактивних інвазійних рослин. Проаналізовано деякі їх біоморфологічні та екологічні особливості. Виявлено 9 видів-трансформерів.Проаналізовано ступінь антропічної трансформації на основі обрахунків індексів синантропізацї (44%), апофітізації (27%), антропофітизації (17,1%), археофітизації (7,7%), модернізації (44,7%). Установлено ступінь гемеробії, домінуючою є група олігогемеробів (285 видів; 47,4%).На досліджених луках знайдено 22 раритетних види, що від загальної кількості виявлених видів становить 3,7%. Проаналізовано систематичні, біоморфологічні, екологічні та географічні особливості раритетної компоненти. Виявлено основні загрози для лучних угідь, запропоновано принципи та заходи щодо збереження флори лук та рідкісних видів. Обґрунтовано створення 5 ботанічних заказників місцевого значення та розширення площі 2 заказників.Установлено, що лучні фітоценози надають такі екосистемні послуги: послуги регулювання та підтримання, послуги постачання, культурні та соціальні послуги.^UThe dissertation research is devoted to the study of the meadow flora of the Romny-Poltava geobotanical district. The species composition of the flora, which includes 601 species, 306 genera, 66 families, 2 divisions, has been determined. The ten leading families by the number of species include Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Brassicaceae, Cyperaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, which together account for 410 species (68,2%). The ten leading families by the number of genera in the families include Asteraceae, Poaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Apiaceae, Caryophyllaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, Scrophulariaceae, which together comprise 206 genera (66,9%). The genus Carex L. is the only polymorphic genus (16 species; 5,2%).The biomorphological structure of the flora has been established. The dominant plants are herbaceous perennials (391 species; 65%), hemicryptophytes (361; 60%), polycarpics (438; 72,9%), summergreen (368; 61,2%), semirosette (301; 50,1%), rod (329; 54,7%), rhizome (246; 40,9%) plants.The analysis of the ecological structure of the flora shows that submesophytes (174 species; 28,9%), hemihydrocontrastophytes (227; 37,8%) and hemihydrocontrastophobes (226; 37,6%), subacidophytes (275; 45,8%), semiotrophs (288; 48%), hemicarbonatophobes (235; 39,1%), heminitrophiles (297; 49,4%), subaerophiles (305; 50,7%), submesotherms (309; 51,4%), subaridophiles (233; 38,8%), hemicontinentals (258; 42,9%), subcryophiles (302; 50,2%), and subheliophiles (493; 82%).The geographical features of the flora were studied, and the dominance of the boreal-meridional (156 species; 26%) and temperate-meridional (154; 25,6%), Eurasian (282; 46,9%), indifferent (263; 43,7%) groups was revealed.It was found that the synanthropic fraction of the meadow flora includes 265 species (44,1%). The apophytic fraction is 162 species (61,1%). Hemiapophytes were found in 73 species (45%). The adventitious fraction is 103 species (38,9%), among which archaeophytes (57 species; 55,3%), xenophytes (81; 78,6%), epecophytes (66; 64,1%) prevail.The systematic structure of the synanthropic fraction has been established. The species composition is represented by 265 species, 167 genera, 40 families, 28 orders, 3 classes and 2 divisions. The spectrum of leading families by the number of species is represented by Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Boraginaceae, Polygonaceae, which together comprise 203 species (76,7%). Vicia L. is the most complete genus (7 species; 2,6%).The analysis of the biomorphological structure of the synanthropic fraction showed the predominance of herbaceous plants (251 species; 94,7%), hemicryptophytes (137; 51,7%), monocarpic plants (137; 51,7%), semirosette plants (132; 49,8%), rod plants (187; 70,5%), plants without modifications of underground shoots (114; 43%) The most common way of spreading fruits and diasporas is anemochory (146; 55%).The ecological features of synanthropic flora were studied. Among the edaphic factors, the leading position is occupied by submesophytes (95 species; 35,9%), hemihydrocontrastophytes (120; 45,3%), subacidophytes (135; 50,9%), semiotrophs (131; 49,4%), acarbonatophytes (107; 40,4%), heminitrophs (135; 51%), and subaerophytes (154; 58,1%). Among the climatic factors, submesotherms (148; 55,8%), subaridophytes (97; 36,6%), hemicontinentals (122; 46%), subcryophytes (126; 47,5%), subheliophytes (229; 86,4%) prevail.The analysis of the adventitious fraction of flora by primary habitat showed that the Mediterranean group is the most species-rich (24 species; 23,3%).Among the adventitious fraction, 26 species of highly active invasive plants were identified. Some of their biomorphological and ecological features were analyzed. 9 species-transformers were identified.The degree of anthropic transformation was analyzed based on the calculations of the indices of synanthropization (44%), apophytization (27%), anthropophytization (17,1%), archaeophytization (7,7%), modernization (44,7%). The degree of hemerobia was determined, with the oligohermobia group dominating (285 species; 47,4%).In the studied meadows, 22 rare species (3,7%) were found. The systematic, biomorphological, ecological and geographical features of the rare component were analyzed. The main threats to meadowlands are identified, principles and measures for the conservation of meadow flora and rare species are proposed. The creation of 5 botanical reserves of local importance and the expansion of the area of 2 reserves are substantiated.It is established that meadow phytocenoses provide the following ecosystem services: regulation and maintenance services, supply services, cultural and social services.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського